ЗАСИДЖУВАТИСЯ 1, уюся, уєшся, недок., ЗАСИДІТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.
1. Довго сидіти за чим-небудь, над чимсь. Зненавидів [Гордій] її книжки, над якими вона могла засиджуватися до пізньої ночі (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 5); Погода у нас чудова — а я так засидівся за тими листами, що аж обридло (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 132);
// Перебувати де-небудь довго, більше, ніж звичайно, ніж треба. Справ було багато, і він допізна засиджувався в канцелярії (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 239); До пізнього вечора засиділися гості в хаті голови колгоспу (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 24);
// перен. Довго перебувати, проживати на одному місці. Батько мій, Микита, не любив засиджуватися на одному місці (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 46).
2. тільки док. Довго просидівши на одному місці, відчути затерплість, втрату гнучкості в тілі. — Он вона, Ковалівка! — перебив його Зозуля, загрюкавши в кабіну. — Давайте розімнемося перед нею. Отут на горбочку, коло вітряка. Засиділись, либонь (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 401); Мені як засидітись та потім уставати, то чиста морока… (Степан Васильченко, I, 1959, 144).
3. розм. Довго залишатися незаміжньою. — Нащо нашій Ромці школи, — казала вона, — пощо їй собі голову морочити? З її красою їй не прийдеться довго дома засиджуватися (Іван Франко, III, 1950, 96); Ярина Іванівна вже… заміжня, значить. Тож, певно, така дівчина не засидиться… (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 27).
Засидітися в дівках див. дівка.
ЗАСИДЖУВАТИСЯ 2, ується, недок. Пас. до засиджувати 1.