ЗАСИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до засидіти. Засиджена мухами лампочка під стелею, наче нічник у тюремній камері, додавала приміщенню занедбаного, непривабливого вигляду (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 168); Швидкий осміхнувся, позіхнув і, щільніш закутуючись пледом, простяг засиджені ноги (Степан Васильченко, I, 1959, 355); Вікентій Петрович.. починає читати навстоячки: чогось не хочеться сідати на меблі, оббиті дорогою, але вже засидженою матерією (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 424).
ЗАСИДЖЕНИЙ
Тлумачення слова