ЗАСВО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засвоїти. Йон ззирнувся з жінкою. Та, з засвоєним в останні часи загадковим виглядом, здвигнула плечима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 271); У них були чудові голоси і хороша манера співати, засвоєна від батька (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 127).
ЗАСВОЄНИЙ
Тлумачення слова