ЗАСВІ́ДЧЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням засвідчити. — Я.. ладен дати в цьому засвідчення на папері (Нечуй-Левицький, I, 1956, 625).
2. Документ, який свідчить що-небудь. Писар написав духовницю, сам підписався за свідка, попросив ще одного свідка. І той за гроші підписав засвідчення (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 223).