ЗАСВАТАТИ

ЗАСВАТАТИ, аю, аєш, док., перех. Одержати згоду на одруження у батьків нареченої звичайно через старостів. Восени рознеслося по селу, що Іван засватав дівку у першого багача в селі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 111); — Та за кого ж ви мене засватали? — запитала Юлина.. — Адже два сини у Вас — Павло і Антін (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 250);
//  перен. Доручити кому-небудь якусь роботу. Їй стало соромно, що й досі не знала, що він уже парторг заводу. — Хай це вас не бентежить, — сказав їй на це Жадан. — Багато цього ще не знають. Лише вчора засватали (Яків Баш, Надія, 1960, 223).