ЗА́СУВКА, и, жін.
1. Те саме, що засув. Ежен кинувся до дверей, засунув засувку (Іван Франко, I, 1955, 343); Біля брами сухо стрельнула дерев’яна засувка, розчинились дверцята (Михайло Стельмах, II, 1962, 52).
2. Механізм, пристрій для закривання і відкривання отвору у чому-небудь. Водовідвідна труба [башти].. перекривається засувкою або затвором (Довідник сільського будівельника, 1956, 106); В камерах-телескопах є спеціальні засувки, які автоматично відкриваються через рівні проміжки часу (Наука і життя, 8, 1970, 23).