ЗАСУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСУШИТИ, сушу, сушиш, док., перех.
1. Робити що-небудь сухим, забираючи, видаляючи вологу. Доставши рибу.., одріж голову, засуши і сховай (Павло Чубинський, I, 1872, 75).
2. перен. Робити худим; виснажувати. [Кнур:] Хіба ти не зазнала щастя, носячи свою дитину на руках? Чого ж ти її хочеш, як ту квітку, засушити-зав’ялити? (Панас Мирний, V, 1955, 84); Часом кажуть: думка сушить чоловіка, аж ось же й ні, Мирона не засушила (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 220).
3. перен. Пригнічувати, згубно впливати. Красу і серце засушить І марне згинуть в самотині Аж страшно!.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 11).
4. перен., розм. Позбавляти виразності, яскравості.