ЗАСУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засушити. Діти поприносили всі свої юннатівські здобутки, експонати майбутнього клубу: гербарії, засушену і заспиртовану фауну (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 86); Олеся покуштувала м’яса: м’ясо було засушене, як сухар (Нечуй-Левицький, III, 1956, 95);
// у знач. прикм. У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Григорій Епік, Тв., 1958, 201); Хлопчик обвив материну шию руками, пригорнувся своїм гарячим личеньком до її засушеного виду… (Панас Мирний, I, 1954, 321).
ЗАСУШЕНИЙ
Тлумачення слова