ЗАСУ́НУТИЙ, рідше ЗАСУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засунути. Галстук у нього зав’язаний косо, волосся наче навмисне розкуйовджене, а ліва рука демонстративно засунута в кишеню штанів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 465); Потім прийшлось довгенько пошукати, поки знайшла я той «Жаль», він був засунутий між стародавні папери (Леся Українка, V, 1956, 101); Зануда прийшов до дверей, двері були засунуті засувом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 323);
// засунено, безос. присудк. сл. В кімнатах станції панував спокійний сон, зміцнений певністю, що двері щільно защіплені, засуви засунено (Микола Трублаїні, I, 1955, 121).
ЗАСУНУТИЙ
Тлумачення слова