ЗАСУ́ХА, и, жін. Тривала відсутність дощу влітку, що призводить до висихання ґрунту і загибелі рослинності. Зробилась [у степу] превелика засуха, порепалась земля, нема ні паші, ні водопою (Олекса Стороженко, I, 1957, 67); На півдні Європейської частини СРСР і Західного Сибіру часто бувають засухи (Фізична географія, 7, 1957, 40).
ЗАСУХА
Тлумачення слова