ЗАСУ́ДЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до засуджувати. Коли батько був п’яний, Юля зверталася до нього на «ви», і це «ви», мабуть, дуже образливо звучало для Павла Жукова, бо було холодне, засуджуюче (Олесь Донченко, V, 1957, 221).
ЗАСУДЖУЮЧИЙ
Тлумачення слова