ЗА́СУД, у, чол., діал. Вирок. Я видав і сповнив жорстокий, нічим не мотивований засуд на смерть (Іван Франко, III, 1950, 254); Суддя встав і, мов у суді засуд виголошував, сказав спокійно і поважно: — О шостій годині прийде до нас руський священик (Осип Маковей, Вибр., 1954, 288).
ЗАСУД
Тлумачення слова