ЗАСТУ́ПНИЦТВО, а, сер.
1. Тимчасове виконання чиїхось обов’язків.
2. Захист, оборона кого-небудь від нападу, неприємних дій і т. ін. [Марія Романівна:] Я все життя заступаюсь за вас усіх. [Ніна:] А це не завжди потрібно. От і зараз твоє заступництво за Нілу — губить її (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 77); Тобі свою Віднині душу доручаю, Перед тобою сльози ллю, Твого заступництва благаю… (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 84).