ЗАСТУКАТИ 1, аю, аєш, док.
1. Почати стукати, видавати стук, шум під час ударів, поштовхів і т. ін. — Петро приїхав!.. — задзвенів десь молодий голос, і радісно застукали каблуки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 357); Лунко застукали молотки по трубах, затьохкали зубила (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 243); Коли застукав кулемет і загорівся бій, ти зі стола взяла портрет, дала напуток свій (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 35);
// Швидко забитися (про серце), запульсувати (про кров). У Солохи мороз і жар пробіг по тілу, серце застукало, думки помутнілися… (Панас Мирний, I, 1954, 63); Івана охопив невимовний страх.. Кров гарячково застукала в скронях (Петро Колесник, Терен.., 1959, 89).
2. Почати стукати у двері, вікно і т. ін., просячи, домагаючись дозволу ввійти. Пан інженер.. застукав у двері канцелярії маршалка (Осип Маковей, Вибр., 1954, 236); Дебелі ворота з дашком були засунені, він [козак] застукав у них чоботом і голосно гукнув: — Пугу, пугу, пугу! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 81);
// безос. — Хто там? Чого треба? — ..Застукало дужче у вікно. — Одчини, молодице (Степан Васильченко, I, 1959, 306).
3. перен., розм. Настати, початися (про явища природи). Зимою… застукають тріскучі морози, зніметься завірюха, хуртовина… (Панас Мирний, II, 1954, 251).
ЗАСТУКАТИ 2, аю, аєш, док., перех., розм.
1. Раптово знайти, застати кого-небудь десь. Протасій застукав Дульського і розказує йому, а той тілько головою хитає (Карпенко-Карий, I, 1960, 357); — Хотілось би мені татуня застукать дома, — сказав.. Харко (Данило Мордовець, I, 1958, 141);
// Несподівано захопити, спіймати де-небудь, переслідуючи, розшукуючи. Одного разу хазяїн засів і застукав лиса в курнику (Українські народні казки, 1951, 68); Він, гуртом з хлопцями, заліз на чийсь баштан. Дід-баштанник уздрів та й застукав їх біля річки в закутку так, що їм нікуди було тікати (Борис Грінченко, II, 1963, 11); Буряної ночі їм, як і багатьом хотинцям, не вдалося втекти за ріку: німецькі мотоциклісти застукали їх на березі (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 8); * Образно. Отам-то милостивії ми Пенагодовану і голу Застукали сердешну волю Та й цькуємо (Тарас Шевченко, I, 1951, 326);
// Прийшовши куди-небудь, застати кого-небудь за якимсь заняттям, роботою, в якому-небудь стані. Леонід Семенович.. таки застукав Антосю за кружалом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 87); — Що це? — накинувся на нього Кузьменко, застукавши його за роботою (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 239); За такими скрушними думками застукала діда Ольга (Яків Качура, II, 1958, 64).
♦ Застукати зненацька — з’явившись куди-небудь, застати когось несподівано, коли людина не підготовлена до цього. До ферми наближались гестапівці. Чого їм там треба, кого вони шукали, кого хотіли застукати зненацька.., — не знали ні Юджін, ні Кліфтон (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 221); Застукати на гарячому див. гарячий; Застукати на місці злочину (на якомусь злочині) див. місце.
2. Захопити, застати кого-небудь десь (про не залежні від людини обставини, події, явища). — Поверталась я з чужих сіл додому, аж мене застукала хуртовина (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 306); Тихо сиділи [друзі], притиснувшись один до одного.. Так їх застукала ніч (Іван Микитенко, II, 1957, 261); Аліна поїхала з батьком на екскурсію до Ленінграда, і там їх застукала війна (Юрій Яновський, II, 1954, 87).