ЗАСТРИБАТИ, аю, аєш, док.
1. неперех. Почати стрибати, робити стрибки. Невеличкий ремінний гаманець опинився в його у руках. Трохи не застрибало хлоп’я з радощів (Панас Мирний, I, 1954, 279); — Татові чоботи! Татові чоботи! — заспівай я і застрибав по хаті на одній нозі (Іван Багмут, Опов.., 1959, 4); Клишонога Нера, І що спочатку було люто загавкала, враз привітно заскавуліла й радісно застрибала (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 191);
// Поїхати, підскакуючи на вибоїнах, нерівних місцях і т. ін. Машина вибігла на лужок і після трудної піщаної дороги легко застрибала по кротовинах (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 264);
// Почати швидко рухатися, піднімаючись і опускаючись. Пальці її надзвичайно хутко застрибали по білих клавішах [рояля] (Григорій Епік, Тв., 1958, 133); Перед очима [Вадима] враз застрибали шаблі і завмерли сторчма (Петро Панч, II, 1956, 444); Світляні зайчики застрибали по стінах, по стелі, метнулися в куточки, немов шукаючи когось (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 137);
// Замелькати. У його зіницях знову застрибали лукаві бісики (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 443).
2. неперех., куди, рідко. Стрибаючи, почати вскакувати куди-небудь. Люди познімали з плечей торби, розташувалися на короткий відпочинок. Раптом хтось крикнув: «Повітря!» Деякі попадали на землю, деякі застрибали в окопи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357).
3. перех., рідко. Почати танцювати який-небудь танок, підстрибуючи. І польки враз дрібушки застрибали (Рильським, III, 1961, 212).