ЗАСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТРУГА́ТИ, застружу, застружеш і застругаю, застругаєш, док., перех.
1. Стругаючи, знімати верхній шар чого-небудь, робити щось рівним, гладеньким. Ольга взяла ножа й хотіла трішки застругати мамі припічка (Яків Качура, II, 1958, 21).
2. Робити гострим кінець чого-небудь. Антон сидів за столом, застругував олівець і, ворушачи губами, усе щось вираховував (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 205).