ЗАСТРОМЛЕНИЙ

ЗАСТРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до застромити. Шкіряний фартух поверх безрукавки з синьої саржі, перехоплений ремінцем, сорочка з засуканими рукавами й застромлений за пояс молоток — усе виявляло в ньому ремісника (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 113); Віжки почепила [Василина] на застромлені в гній вила (Василь Кучер, Прощай… 1957, 142);
//  застромлено, безос. присудк. сл. Хата защепнена знадвору, і кілочок застромлено (Андрій Головко, II, 1957, 135).