ЗАСТРЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до застрелити. Ну, як тепер живе Горошиха-вдовиця, що Федька — син її, застрелений вночі? (Володимир Сосюра, I, 1957, 68);
// застрелено, безос. присудк. сл. В невеличкому гуцульському місті.. його було застрелено (Михайло Стельмах, II, 1962, 277).
ЗАСТРЕЛЕНИЙ
Тлумачення слова