ЗАСТРАХОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТРАХУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Проводити страхування, піддавати страхуванню кого-, що-небудь. Про дядька Лнанія говорили, що він зліпив сяку-таку клуню, застрахував і потім підпалив (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 41).
2. перен. Охороняти, оберігати від чого-небудь поганого, неприємного. Павлюк говорив надто серйозно і переконливо. Здавалося, хотів своїми словами дійсно застрахувати Раю від хвороби чи від смерті (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 3).