ЗАСТОРЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал. Устромити. Сяде [Федір] на човен, тихо одпливе насеред річки, засторчить вершу, притягне трохи, — що-що, а рак хоч дурний, а піймається (Панас Мирний, I, 1954, 308); Один [розбишака] засторчив знічев’я списа свого в копицю (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 320).
ЗАСТОРЧИТИ
Тлумачення слова