ЗАСТОГНАТИ, стогну, стогнеш, док.
1. Почати стогнати; видати стогін (у 1 знач.) (про людей). Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Марко Вовчок, I, 1955, 325); Спочатку мученик мовчав, і тільки сльози текли по непорушному лиці, мовчав на допити, мовчав на всі погрози, раз застогнав, — і мук ще додали ченці (Леся Українка, I, 1951, 240); Вона вдарилася лобом об одвірок, тихо застогнала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 422);
// Почати видавати звуки, що нагадують стогін (про птахів і тварин). Обізвався в лісі пугач, застогнав сумно та страшно таким голосом, яким кричать люди в лиху годину перед наглою смертю (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60); Забились і застогнали високим стогоном поранені коні (Олександр Довженко, III, 1960, 35);
// Глухо завити, загудіти (про стихійні сили природи, предмети і т. ін.). І став вітер на могилі Сумно голосити; То завиє, то застогне, Жалібно заллється (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 137); Море застогнало від розривів бомб (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 37); Васса взяла кілька акордів. Рояль застогнав, хлюпнув весняним дощем, ..залився радісним сміхом (Григорій Епік, Тв., 1958, 133); Застогнала земля під кінськими копитами (Яків Качура, Вибр., 1953, 22); Сколихнувсь туман, Застогнав лиман, Мов старий, глухий Дідуган (Павло Усенко, Листя.., 1956, 25);
// Наповнитися стогоном, гулом. Провалився козак, Стрепенувся байрак, А могила застогнала (Тарас Шевченко, I, 1951, 382); Застогнала і затряслася тухольська долина від страшного удару (Іван Франко, VI, 1951, 116); Застогнали від плачу, наруги полустанки, вокзали, вузли… (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 90).
2. Почати говорити із стогоном, жалісливо, протяжно. «Ох, голубе! — Лисиця застогнала, — Бодай би вже й не жить, Як отаке терпіть!» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 35); — Людоньки, то невже ви нас і дітей наших кинете на поталу, — застогнала Устина, міцніше притуляючи дитину до грудей (Михайло Стельмах, I, 1962, 356); — Але ж мене заручили! — застогнав він якось безрадно. Суліман торкнувся його плеча. — Ну, ну! Заручили — це ще не весілля (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 201).
3. перен. Почати страждати, мучитися під гнітом кого-, чого-небудь. Фашистська власть настала — Україна застогнала (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 411).