ЗА́СТІЖКА, и, жін., рідко. Те саме, що застібка. Окрему групу виробів з кістки і рогу становлять предмети первісного мистецтва — ручний браслет, ..прикраси у вигляді підвісок, застіжки для одягу і т. п. (Історія УРСР, I, 1953, 16); Сорочка на ньому без застіжки, як у молдаван (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); Він вправно смикнув замок застіжки й почав діставати з папки якісь папери (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 25); На круглому столику, вкритому важким килимком, лежала розкрита книжка з срібними застіжками (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 84);
// Стрічка або шнурок для зав’язування комірця сорочки. Подарую миленькому на застіжку стрічки (Павло Чубинський, V, 1874, 194); Червона стьожка й застіжка були оксамитові (Нечуй-Левицький, I, 1956, 451);
// мн. Петлі, в які просовують стрічку або шнурок для зав’язування комірця сорочки. В його червона стьожка гарна в застіжках (Номис, 1864, № 11181).
ЗАСТІЖКА
Тлумачення слова