ЗА́СТІБКА, и, жін. Ґудзик, гаплик, кнопка і т. ін., якими застібають одяг, взуття і т. ін. На рукавах, ..де колись були застібки, давно поодлітали ґудзики (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 4); І мати, й дочка однаковими, захопленими очима дивились на сина й брата свого Добриню, торкаючись руками його білої свитки із срібними застібками (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 59);
// Металеве пристосування для скріплення країв чого-небудь (футляра, оправи книжок і т. ін.). Він потягнувся було рукою до кобури, намагаючись вихопити зброю, але тремтячі пальці ковзали по холодній шкірі, не потрапляючи одразу на застібку (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 13); Вона сердито кинула на підлогу товстий фамільний альбом з старовинними бронзовими застібками (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 90).
ЗАСТІБКА
Тлумачення слова