ЗАСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням застерегти.
2. Те, що застерігає від чого-небудь. Впертий Павлик, незважаючи на застереження вожатого, не кинув своєї думки зробити водохід (Олесь Донченко, VI, 1957, 25);
// Попередження. На голови батальйону ворог скинув в листівках ще одне застереження: «Ви оточені. Єдиний ваш рятунок — здатися..» (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 179).
3. Зауваження, що роз’яснює або уточнює думку. Це твердження потребує деяких застережень (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 443); — Мені треба з’ясувати справу з партійним квитком, — випалив Захар усе, без будь-якогось застереження (Іван Ле, Право.., 1957, 243).