ЗАСПОКО́ЮЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до заспокоювати. Збирають всю рослину [сухоцвіту] під час її інтенсивного цвітіння, переважно в суху, сонячну погоду. Відома як заспокоююча болі (Лікарські рослини.., 1958, 59).
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що заспокійливий. Оселилась [в душі Кіндратовича] хороша заспокоююча надія (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 15).