ЗАСПІ́ВУВАЧ, а, чол.
1. Співак, який виконує заспів (у 2 знач.) або починає спів, підхоплюваний хором. Ще не встигли молоді баси грізно повторити приспів, як знову заспівувач наповнював поля неповторним трепетом (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 520); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню.. І тут же до заспівувача приєдналися рокітливі баси (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 282).
2. перен. Організатор, зачинатель якої-небудь справи; ініціатор. Дуже доречно у нас ініціаторів корисних справ заспівувачами називають (Радянська Україна, 28.V 1963, 1); Заспівувачами великого патріотичного руху виступають ударні бригади комуністичної праці (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 299).