ЗАСОПІТИ

ЗАСОПІТИ, плю, пеш; мн. засоплять; і ЗАСОПТИ, пу, пеш; мин. ч. засіп, сопла, ло; док. Почати сопіти, сопти. Гарбуз засопів, наче йому під ніс піднесли тертої табаки (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 225); Нечипір мав щось сказати, та й не здужав, і тільки дуже засіп (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 105);
//  перен. Працюючи, почати видавати хриплі звуки (про механізми, машини і т. ін.). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає. Тоді коваль знов у горно його, засопів міх (Андрій Головко, II, 1957, 15).