ЗАСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до засохнути. Знову поскрипує гарба, тюпають коні, крешуть копитами засохлу, потріскану від спеки землю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 283); Гості промочили свої засохлі від розмови горла (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 75);
// у знач. прикм. Пішла хвиля, аж засвистіла, по ланах засохлого жита (Степан Васильченко, I, 1959, 123); * Образно. Вона лежала і сподівалася, що воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття, і, як весняний дощ, оживить засохле серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325).
ЗАСОХЛИЙ
Тлумачення слова