ЗАСОЧИТИСЯ, и́ться, док. Почати сочитися, текти тоненьким струмочком (про рідину). Минув час і вечірнього доїння, а Ївга не поверталась. Відерне вим’я рекордистки набрякло, з дійок засочилася біла роса (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 260); * Образно. Та скоро з німих лісових глибин засочилася її пісня (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 200);
// чим. Почати виділяти з себе яку-небудь рідину. Нестерпно крутила нога. Чув, як рана засочилася теплим струмком (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 564).
ЗАСОЧИТИСЯ
Тлумачення слова