ЗАСНИ́ДІТИ, ію, ієш, док., діал. Змарніти. [Пашка:] То й добре: от і за матір порадимось, і прогуляємось до Росі, бо ти все дома та дома, — аж засниділа (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 155); Без жиру й сонця навіки засниділа дитина (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 12).
ЗАСНИДІТИ
Тлумачення слова