ЗАСМІЧУВАТИ

ЗАСМІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСМІТИТИ, смічу, смітиш, док., перех. Покривати що-небудь сміттям або чимсь непотрібним; забруднювати. Соняшник вважали поганим попередником для всіх культур. І це тому, що він дуже засмічував поле падалицею (Хлібороб України, 9, 1964, 31); [Шумейко:] Не чекали тут твого приїзду. З інтими попили, поїли й хату засмітили. Нема тобі чого тут залишатись (Іван Микитенко, I, 1957, 491);
//  Ростучи у великій кількості, заглушувати інші рослини (про бур’яни). Дзвінець, який засмічує посіви озимого жита, буває різних форм (Бур’яни і боротьба з ними, 1957, 8);
//  Змішуючи з чим-небудь, робити непридатним для користування, споживання. При збиранні потрібно дбати про те, щоб насіння маку не засмітити землею, яку неможливо відокремити потім ніякими способами (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 258);
//  перен. Заповнювати чим-небудь непотрібним, шкідливим і т. ін. Буржуазні націоналісти.. засмічували нашу прекрасну мову штучними, незграбно вигаданими словами (Максим Рильський, III, 1956, 63); Основне для нас, письменників, це правдиво відображати радянську дійсність, не засмічувати наші твори зайвим філософуванням та непотрібним прикрашуванням (Павло Тичина, III, 1957, 463).