ЗАСМА́ГА, и, жін. Смуглий, темний колір шкіри, що з’являється від тривалого перебування на сонці й вітрі. Смертельна блідість пробивалася крізь рівну засмагу, але це не псувало її [Настю] (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 141); Він приїхав до мене із гір. Повен сонця і радості зір. Пил вапна, ніби сніг, на брилі, І засмага крута на чолі (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 69).
ЗАСМАГА
Тлумачення слова