ЗАСЛЬО́ЗЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до засльозити.
2. у знач. прикм., діал. Який засльозився, став мокрий від сліз. Так вони [сталевари] й змінювали один одного, засльозені, почервонілі, знесилені (Павло Загребельний, Спека, 1961, 136); Матюха вп’явся поглядом в Ількові засльозені очі (Андрій Головко, II, 1957, 144).