ЗАСЛІ́Н, ЗАСЛО́Н, лону, чол.
1. Те, що служить прикриттям, захищає від чого-небудь. В степу заслони лісові уже народ саджає, щоб лютий вітер-суховій не шкодив урожаю (Наталя Забіла, Промені, 1951, 42); За яром заслоном поставивши скирту, ..Вогнем захлинався й хрипів кулемет (Леонід Первомайський, II, 1958, 399).
2. Загін війська, який виставляється для прикриття якої-небудь операції. Зв’язковий, що прийшов кликати старшого лейтенанта до штабу, розповів, що наші вибили німецький заслін, помічений вночі (Іван Багмут, Записки.., 1961, 34); Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами (Олесь Гончар, I, 1954, 388); — Заслон морської піхоти, яка прикривала наш відхід, уже рвонувся в атаку (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 537).