ЗАСЛА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням заслати 1. — Подумайте самі: заслання в сибірські села не зменшує революційну небезпеку, а, на жаль, переносить її на більшу територію імперії (Михайло Стельмах, I, 1962, 17).
2. Покарання через примусове перебування в якій-небудь місцевості. Читають рішенець, і Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Він натякав на Баржакове минуле, на те, що після подій 1905 року той кілька років відбував заслання десь на соляних промислах в Астраханській губернії (Олесь Гончар, II, 1959, 17).
3. Місце, де відбувають кару. Кайданами і Чернишевський дзвенів, І Ленін ішов у заслання (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 292); Через місяць, після прибуття на каторгу, втік коваль Єгор із заслання (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 12).