ЗАСЛАБНУТИ

ЗАСЛАБНУТИ і ЗАСЛАБТИ, бну, бнеш; мин. ч. заслаб, ла, ло; док., розм. Стати хворим; захворіти. Я весь заслаб, я весь змарнів (Павло Грабовський, I, 1959, 399); У Романихи заслабла корова. Лежала на соломі і сумно дивилася великими, сивими очима (Василь Стефаник, I, 1949, 49); Минулої ночі дівчинка зовсім заслабла, втратила свідомість і непритомна кликала матір (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 189);
//  нащо і рідко чим. Захворіти на яку-небудь хворобу. Найменша дитина тяжко заслабла на запалення в легенях (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 395); Давно вже ходимо й спочину не маємо, а я тим часом заслаб ногами (Данило Мордовець, I, 1958, 45).