ЗАСКРЕКОТА́ТИ, очу, очеш і ЗАСКРЕКОТІ́ТИ, очу, отиш, док.
1. Почати видавати короткі звуки, що нагадують скрегіт, тріск (про птахів, комах). Почався концерт. Шпаки заспівали жайворонками, зацвірінчали горобцями, ..заскрекотали сороками (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 205); Дві сороки прилетіли й заскрекотіли на дубі (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 211).
2. перен. Почати утворювати різкі, короткі й часті звуки (про предмети, механізми). На другий день за Татарськими шпилями заскрекотав кулемет (Григорій Косинка, Новели, 1962, 34); Бригада, не гаючи часу, взялась до роботи. Заскрекотіли Варина та Льонина скреперні лебідки (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 331).