ЗАСКОРО

ЗАСКО́РО, присл., діал. Завчасно. — Думаю, що не треба заскоро тривожитись (Іван Франко, VIII, 1952, 138);
//  Рано. На рожі червоні, що виростають неначе з серця крові, заскоро ще; рожі свої корони гарячі розвивають у днях, коли сонце зеніту досягає… (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 288).