ЗА́СКЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до засклити. В кімнаті Антоніо було зовсім темно. Одне віконце, засклене тьмяною шибкою, ледве цідило жовте скупе світло (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 112);
// засклено, безос. присудк. сл. Він намагався, щоб йому пороблено нові парти, засклено вікна (Борис Грінченко, I, 1963, 321).
2. у знач. прикм. Який має вставлене скло. На курний стоголосий базар вони так і не зайшли, несподівано зупинившись перед заскленою вітриною, в якій висіла газета (Василь Кучер, Голод, 1961, 354); Метелики, жуки, скорпіони та павуки були теж перенумеровані, записані в каталог і добре запаковані в засклені коробочки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 403).