ЗАСІДА́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до засідатель.
2. Стос. до засідання. Ткачук ще відпочивав після безсонної засідательської ночі (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1960, 152); Боротьба йде не проти засідань взагалі, а проти засідательської метушні (Радянська Україна, 7.I 1955, 2).