ЗАШИЙОК

ЗАШИ́ЙОК, йка, чол. Задня частина шиї у людини і тварини. Коли Карпо не повидурює чого, то пооднімає, а не то увірве Івася по зашийку (Панас Мирний, I, 1954, 244); Вона сміливо наблизилася до вовчуків, схопила міцнішого за зашийок, поляскала, попестила його, як цуцика, по шорсткій спині (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 346).
 В зашийок гнати (проганяти, прогнати) — грубо гнати кого-небудь. Півроку пройшло, грошенята мої 3 процентами к бісу пропали, — Все стрик пропустив. Усіх нас з ним ураз Із хати в зашийок прогнали (Іван Франко, X, 1954, 233).