ЗАШВАРГОТІ́ТИ, очу, отиш і ЗАШВАРГОТА́ТИ, очу, очеш, док., заст.
1. Почати говорити швидко і нерозбірливо (звичайно чужою мовою).
2. Сильно зашуміти, зашелестіти. Третій мовчки струну ув’язував до скрипки, а четвертий лежав, читав та як жбурне книжкою під поріг! аж листки зашварготали (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 157).