ЗАШУРУВАТИ 1, ую, уєш, док.
1. техн. Почати шурувати, перемішувати в топці паливо. Машиніст став до свого правого крила, помічник зашурував у топці (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 222).
2. розм. Почати терти, шкребти що-небудь, очищаючи від бруду.
ЗАШУРУВАТИ 2, ую, уєш, док., перех., діал. Забруднити. Носили [дівчата] пісок і в кошиках, й на ношах, ..кидали руками й лопатами, зашурували одежу, запорошили собі очі (Леся Українка, III, 1952, 666).