ЗАШМОРГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАШМОРГНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Затягувати на собі петлю, зашморг. Тільки не дайсь [пане] Та не знущайсь (Бо кепська вийде справа, Як зашморгнусь Та й удавлюсь Стрічкою Станіслава)… (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 160); * Образно. — Справді, світ інший настає, — думала стара, — бо брат з брата дурнісінько гроші цупить, не соромлячись ні людей, ні бога. Коли б ще Семен не зашморгнувся тою позичкою, як налигачем за шию… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 108).
2. Міцно затягуватися (про петлю, зашморг). Коли звір торкався до приманки, мотузки зашморгувались, і зв’язаний ведмідь ставав здобиччю звіроловів (Микола Трублаїні, I, 1955, 174); Не помилують Лавріна. Може, вже десь і вірьовку намилює кат, щоб краще зашморгнулася навколо шиї (Олесь Донченко, III, 1956, 129); * Образно. Проте водночас за лоском цієї чемності обоє вони [Надія і Шафорост] ще більше відчули, що вузол неприязні між ними зашморгується все тугіше (Яків Баш, Надія, 1960, 233).