ЗАЩЕ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до защемити. Ота його безталанна, защемлена куркульськими ланами десятинка, ..усім, усім відрізнялася від нового наділу (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 192);
// защемлено, безос. присудк. сл. Вирізано шматок кори і защемлено жука-рогача (Юрій Яновський, IV, 1959, 46).
▲ Защемлена грижа, мед. — грижа, що зазнала защемлення.
ЗАЩЕМЛЕНИЙ
Тлумачення слова