ЗАШЕРХОТІ́ТИ, очу, отиш і ЗАШЕРЕХТІ́ТИ, хчу, хтиш, док., розм. Почати шерхотіти, шерехтіти. Благословенна тиша навкруги. Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 183); Вони [ноші] впали на землю, зашерхотів, розсипаючись, жовтий пісок (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 335); Зрідка у лісі трісне суха галузка, зашерехтить чиясь хода і зразу затихне (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 856).
ЗАШЕРХОТІТИ
Тлумачення слова