ЗАШЕЛЕСТІТИ

ЗАШЕЛЕСТІТИ, ещу, естиш, док., без додатка і чим. Почати шелестіти. Зашелестіло жито, заколихалося (Панас Мирний, I, 1949, 127); Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ (Степан Васильченко, I, 1959, 123); Він важко опустився на стілець за своїм столом і зашелестів паперами (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 35);  * Образно. — Прийшов клятий німець, потрощив, покалічив, — зашелестіла висхлими губами бабуся (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 69);  * У порівняннях. — Уласе, сивий голубе, як мені стало на серці легко!.. — тихо-тихо прошепотіла Лукина, неначе калина зашелестіла листом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 338).