ЗАША́РПАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Почати шарпати, рвучко смикати кого-, що-небудь. Десь близько дерева шарпнуло вітром. Шарпнуло зненацька, наче щось звалилось на них, і стихло. Але відразу ж, ще з більшою силою зашарпало їх то далі, то ближче (Яків Баш, Надія, 1960, 362).
2. перен., розм. Змучити людину постійними дорученнями, приставанням і т. ін.
3. Довго користуючись, забруднити, потріпати що-небудь.