ЗАСЕКРЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСЕКРЕ́ТИТИ, ечу, етиш, док., перех.
1. Робити що-небудь секретним, недоступним для сторонніх осіб. Федір Іванович не збирався щось засекречувати, і його тренування ставали школою й для тих, хто сидів на трибунах (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 325); [Забрамський:] Так, але Єзерський каже, що Стоней засекретив свій засіб (Іван Кочерга, II, 1956, 117).
2. розм. Допускати кого-небудь до секретної роботи. Засекретити працівника.