ЗАРУНИ́ТИСЯ, иться, док.
1. Почати рунитися. — Коли сходи зарунились, тисячу найбільш кущистих із них я обережно пікірувала і пересадила на грядку, як розсаду (Олесь Донченко, V, 1957, 239).
2. Док. до рунитися. Різні злаки, повні соків землі, давно вже вирвались із всеплодючого лона її на сонце — на поверхню; давно буйно зарунились і суціль вкривають її всю (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 263).